Камін як елемент інтер’єру крім топки як «ємності» для розведення вогню передбачає наявність аксесуарів для догляду за ним. Сьогодні ринок представляє широкий спектр приладів для догляду за каміном. Виготовляють їх із різних матеріалів, але найміцнішими і найнадійнішими є чавунні і сталеві. Аксесуари до каміна мають доповнювати зовнішній вигляд і інтер’єр каміна. Також обов'язково мають бути зручними і надійними у використанні. Традиційними елементами декорування аксесуарів є коване листя дерев, квіти, спіралі, завитки різного розміру. Найпопулярніші аксесуари єгипетського стилю, середньовічних мотивів або геометричні символи. У сучасний набір аксесуарів входять:

  • грати;
  • полінниця для дров;
  • декоративна кам’яна огорожа;
  • захисний екран;
  • інструменти для очищення та догляду (совок, коцюба, щипці, щітки, мітла).

    Найнеобхіднішими аксесуарами для каміна є ті, які призначені для очищення топки від попелу, прочищання отворів і каналів, підтримання вогню. Інструменти розміщують на стійці (утримувачі), яка може бути на трьох, чотирьох ніжках або плоскою. Набір із інструментами розташовують на підлозі поряд із каміном, дуже рідко підвішують до стіни. Також, щоб гаряче вугілля не потрапляло на підлогове покриття чи килим, використовують решітки, камінні дверцята чи захисні екрани. Основна їх функція – захист приміщення від ймовірного займання.

         Серед декоративних і функціональних аксесуарів до камінів важливе місце посідає дровниця – зручна і гарна підставка для зберігання дров чи вугілля. За рахунок її компактності можна економно використати простір навколо каміна і в усьому приміщенні загалом.

         Таким чином не тільки стиль каміна, але і аксесуари до нього мають відповідати загальному інтер’єру приміщення, бути безпечними і простими у використанні.

 

 

 

 

 

 

        

 Дрова – найекологічніший вид палива для каміна. Важливі моменти при виборі дров: вологість деревини, габарити і тип дерева.

 Вологість деревини. Для розпалювання краще не брати сире дерево. В цьому випадку більша частина енергії буде спрямована не на віддачу тепла, а на вологу, яка виділяється при згорянні сирого дерева. Також значної шкоди зазнає і димохід, і скло топки каміну. Найкраще для розпалювання брати дерево вологістю 15 – 25%. Свіже дерево потрібно сушити мінімум впродовж 6 місяців зовні, але під дахом. Сира деревина повинна використовуватися дуже рідко, тому що вона значно знижує час експлуатації всього каміна.

 Розміри (габарити) деревини. Для більш стійкого жару краще використовувати дрова приблизно одного розміру, оптимально – 8-11 см, а діаметр і довжина має бути 2/3 – ¾ від розмірів топки (близько 35 см). Для розпалювання оптимально закладати дровами третину топки. Важливо, щоб була добра подача повітря для горіння дров в каміні. Підкидати дрова необхідно по кілька штук з відкритою заслонкою.

 Тип дерева для каміна. При виборі сорту дров необхідно віддати перевагу листяним. Дрова хвойних порід більш смолисті й частіше іскрять і стріляють. До того ж вогонь із соснового дерева призводить не тільки до великої кількості смоли, а й сажі. Від цього в димоході часто відбувається самозаймання сажі. Тому розпалювати ялину і сосну не рекомендують. Взагалі не варто використовувати для камінів меблеві уламки, паркани, сміття  і інші подібні матеріали.

Підбирайте дрова правильно!

    Важливим елементом в побудові каміна є його облицювання. Цей момент має свої труднощі та хитрощі. Облицювання камінів завжди виконують з вогнетривких матеріалів. Якщо топка розміщена не дуже близько, для з’єднання елементів використовують поліуретанові або силіконові зв’язувальні матеріали. Варто пам'ятати, що для загородження дерев’яних частин каміна від полум’я використовують армовані пояси з бетону. Жоден компонент обробки не має контактувати з топкою. Найпопулярнішими матеріалами для облицювання камінів  є вогнетривка цегла, кахель, керамічна плитка, натуральний і штучний камінь, а також дерево і загартоване скло.

Фахівці виділяють три види каменю, які найчастіше використовують в облицюванні: граніт, мармур та онікс. Гранітний камінь буде міцним і довговічним. Також він практично не потребує особливого догляду і легко очищається.

Особливої уваги заслуговують каміни з мармуру. Колірна гама цього матеріалу досить широка: білий, рожево-білий, кремовий, бежевий, зелений.

Ще один матеріал, який використовують для оздоблення каміну – онікс. Його особливість – пропускає і відбиває світло, проте він дуже дорогий. Саме тому крім натурального використовують і штучний камінь. Завдяки сучасним технологіям відрізнити його від натурального дуже важко.

Ще одним матеріалом для облицювання каміну є кахель. Це декоративний матеріал у вигляді плиток, виготовлених з обпаленої глини і покритих з лицьового боку глазур’ю. Кахель буває різних видів: плоский, кутовий, карнизний, гладкий, рельєфний, з малюнком і без.

Керамічна плитка також використовується для оздоблення каміна. Її перевага – термо-і вогнестійкість. Оздоблення камінів керамічною плиткою має обмеження через наявність спеціальних термостійких сумішей, мастик і клеїв.

Застосовується для оздоблення каміна і дерево, хоча воно є легкозаймистим матеріалом. Для того, щоб оздобити камін деревом його заздалегідь обробляють спеціальними матеріалами. Обов’язково дерев’яний портал захищають за допомогою каменю, цегли або бетону.

Вогнетривка цегла зараз також використовується як оздоблювальний елемент., тим більше її перевагою є довговічність і надійність.

В залежності від стилю каміну також для оздоблення використовуть загартоване скло, комбінуючи його з різними матеріалами – деревом, каменем чи іншими складовими.

Варіантів для оздоблення є дуже багато, вибір залежить від стилю, дизайну і призначення самого каміна.

         Для того, щоб камін створював відчуття затишку і тепла, потрібно не лише якісно його встановити і оздобити, але і підібрати відповідний вид палива. Найпоширенішим видом палива для каміна є дрова. Для опалювальних цілей важливе повільне і тривале тепловиділення. Тому тут підійдуть листяні породи дерев, але вони мають бути максимально сухими і влежаними.

         Іноді для опалювання каміна використовують вугілля. В цьому випадку потрібно вибирати вугілля з низьким вмістом сірки. Чим «більший вік» вугілля, тим ефективніше воно горить, оскільки містить менше вологи.

         Відносно дешевшим видом палива є пелети, які виготовляють із відходів з дерева і сільськогосподарських відходів. Але якщо площа обігріву велика, то його невигідно застосовувати. По кількості тоді цих пелетів треба дуже багато. Зазвичай їх використовують у спеціально пристосованих камінах.

         Іноді для опалення каміну використовують брикети, які також являються спресованими відходами з дерева. Мають вигляд брусів чи циліндра. Так як вологість брикету становить 4-6 % –  забезпечує йому високу теплопровідну здатність.

         Тому, спалюючи однакову кількість дров різної породи чи іншого виду палива, отримуємо різну ефективність. Звідси виходить, що обираючи паливо, варто звернути увагу і на ефективність палива, і на якість, і на ціну.

Укладання камінів.

Камін – це своєрідний різновид печі спрощеної конструкції . Основна відмінність між ними полягає у способі віддачі тепла. Розрізняють три основні типи камінів:

  1. Вбудований в стіну. Його укладають одночасно зі спорудженням будинку.
  2. Прибудований до стіни, переважно облаштовують у наявній будівлі. Зазвичай не потребує значної площі для розміщення.
  3. Камін, що стоїть окремо. Його можна облаштувати як під час зведення будинку, так і вже у наявній будівлі.

Основними елементами каміна є фундамент, корпус, топка, димозбірник і димовий канал. Правильне функціонування каміна залежить від правильного співвідношення розмірів його елементів. Під час укладання каміна варто дотримуватися кількох важливих правил.

  • Фундамент під камін не можна пов’язувати з фундаментом будівлі. Між ними має бути усадковий шов шириною 40-50 мм. Шов засипають піском, заглиблення фундаменту роблять не менше 0,6 м.
  • Котлован для фундаменту повинен мати розміри на 50 мм більші, ніж розміри фундаменту під камін. Дно котловану вирівнюють за рівнем.
  • У вологих грунтах фундамент слід ізолювати щільно утрамбованою подушкою з суміші глини з щебенем, а навколо фундаменту утрамбовують шар вимішаної жирної глини завтовшки 150-200 мм.
  • Для того, щоб волога не проникала в кладку каміна, поверх фундаменту не менше ніж на 150 мм вище від рівня грунту укладають гідроізоляційний шар із двох шарів толю. Після цього вже виконують кладку каміна.