Сучасні камінні топки - це потужні опалювальні агрегати, один з основних елементів каміна. Залежно від розміру, моделі, і режиму горіння їх потужність коливається в середньому в межах 3-20 кВт. Це дозволяє побудувати досить гнучку систему опалення. Тут варто звернути увагу на те, що для топок розрізняють потужність в редукованому режимі (з мінімальним воздухопіддувом), номінальну і максимальну потужність.
Це означає наступне – у мінімальному режимі, заслінка піддуву повітря в топку практично повністю закрита і відбувається плавне горіння (тління) при мінімальній тепловіддачі (визначається для кожної конкретної моделі). У такому режимі більшість сучасних топок можуть пропрацювати на одному завантаженні дров (3-8 кг) досить довго - 6-12 годин при потужності 3-6 кВт. Якщо топка працює в такому режимі до 8 годин, вона класифікується як топка переривчастого горіння, якщо більше 8 годин - тривалого. У даному режимі звичайно досягається максимальний ККД топки (70-80%).
Наступний режим роботи - номінальний (середній повітряпіддув). У цьому випадку співвідношення потужності топки і ККД оптимальне, тобто потужність зростає приблизно до 6-15 кВт при ККД 60-70%. Середній час роботи (номінальний режим) на одному завантаженні в залежності від моделі може становити 5-10 годин.
Максимальний режим відповідає максимально можливому повітряпіддуву для отримання максимального тепла, яке може виробити камінна топка. Параметри топок дуже сильно варіюються, і виробники намагаються вказувати максимальну потужність в документації та в описі самої топки. Саме тому важливо визначити параметри роботи топки в номінальному режимі – найбільш поширеному. Тут слід звернути увагу і на інші режими: мінімальний покаже, наскільки топка стає економічною при зменшенні подачі повітря (максимальний час горіння на одному завантаженні), максимальний - яким тепловим потенціалом можна скористатися при необхідності в швидкому теплі і при інтенсивному обігріві взимку ( максимальна потужність).
Виходячи з потреби приміщення в обігріві, можна обчислити потужність, необхідну для опалення приміщень будинку. Потужність опалювальної системи дуже сильно залежить від ступеня теплоізоляції будинку, однак для середньої якості теплоізоляції і при середній висоті стель 2,8 м приблизно діє правило - 1 кВт на 10 м2 площі.
Таким чином, топка з середніми параметрами 10 кВт здатна комфортно обігріти площу близько 100 м2.
Подальше завдання при облаштуванні повітряної системи опалення - правильно розподілити тепло по будинку. Це завдання виконує система гнучких теплоізольованих каналів. Саме по них гаряче повітря з конвекційного контуру каміна надходить в інші приміщення будинку. Система дистрибуції повітря може функціонувати як за рахунок природної конвекції, так і за рахунок примусового нагнітання (або ж комбіновано). Якщо система розподілу повітря має в основному вертикальну спрямованість, то цілком можливо обійтися природною конвекцією (при цьому гаряче повітря виходить досить інтенсивно). Якщо інші приміщення віддалені від місця розташування каміна і передбачається тривала горизонтальна розводка, без додаткових приладів нагнітання не обійтися. Слід зауважити, що нагнітальна система збільшує комфортність використання каміна, включаючись автоматично при досягненні певної температури на вході. Сучасні топки реалізовані таким чином, щоб більшу частину тепла акумулюють усередині конвекційного контуру. Для цього виробники оснащують топки системами подвійного згоряння.Використовуючи їх велика частина незгорілих залишків палива допалюється в спеціальних зонах з спрямованою подачею повітря (ще краще - попередньо нагрітого). Такі системи сприяють додатковому приросту потужності топки. Важливо наголосити, що використання системи подвійного згоряння дозволяє звести до мінімуму викид шкідливих продуктів згоряння в атмосферу (для деяких сучасних топок даний показник майже дорівнює нулю).