Камін як спосіб обігріву приміщення стає більш ефективним за умови формування в ньому повітропроводів. Це перетворює камін в конвектор, який працює на природній тязі. Вентиляція каміна має ряд переваг:

• Збільшується теплова потужність нагрівального приладу. За приблизними оцінками навіть один вентиляційний канал сприяє підвищенню теплової потужності на цілих 20 відсотків.
• Вентиляція короба каміна через решітки зменшує руйнівний ефект температурної деформації – охолоджуючи короб потоком повітря, по суті зберігається цілісність облицювання каміна.
• Збільшується ККД каміна – співвідношення відданої і спожитої енергії. Вентиляційний канал, простіше кажучи, допоможе заощадити на дровах.

Ефективність вентиляції залежить не тільки від місця розташування або площі перерізу каналу, але і від конструкції та форми вентиляційних решіток для каміна.

 Решітка належної якості, що гарантує максимальну ефективність процесу повітрообміну в коробі має протистояти високим температурам. Температура в каналі повітропровода 150-200 градусів Цельсія, тому решітки виготовляють в з чавуну і конструкційної сталі. Ці матеріали протистоять не тільки високим температурам, але і фізичному навантаженні. Сітка в будь-якому випадку має чинити опір корозії. Конструкції з чорних металів покривають жаростійкими захисними матеріалами. Тут мається на увазі  гальванічне покриття, коли на сталеву сітку напилюють мідь, хром, нікель, а в окремих випадках і благородні метали, такі як срібло або золото. Варто також звернути увагу на габарити «клітинок» решітки.  Вони обов’язково  повинні відповідати бажаній швидкості повітрообміну. Причому з цієї точки зору шкідливі надмірно великі, так і зовсім дрібні осередки. Перші не уповільнюють потік повітря, ускладнюючи прогрів середовища. Другі – обмежують приплив, знижуючи теплову потужність каміна. Тобто габарити осередків повинні бути «середніми» — не великими, але і не дрібними. Бажано, щоб в конструкцію огородження входили ще і жалюзі. Це надзвичайно ефективний механізм регулювання пропускної здатності вентиляційного повітропроводу. Жалюзі допомагають  регулювати і ККД, і теплову потужність каміна. В ідеалі решітка повинна бути знімною, щоб полегшити процес очищення каналу від пилу.

За функціональністю решітки для камінів бувають трьох видів:

а)оснащені регульованими жалюзями;

б)оснащені фіксованими жалюзями;

в)решітки без жалюзі.

Наявність в конструкції жалюзі дозволяє регулювати напрямок повітряного потоку (шляхом зміни кута нахилу пластин). Повністю складені пластини закривають вентиляційний отвір, припиняючи циркуляцію повітря. Вибираючи решітку, варто пам’ятати, що розмір посадкового гнізда і фактичний розмір решітки не збігаються. Ширина декоративної рамки, як правило, на 1-2 см більша ширини посадкової вставки. Найбільш поширеними є решітки розміром 17*17, 17*30.

Також варто звернути увагу на форму решіток. Стандартний варіант – це прямокутник, квадрат або коло. Але також решітки можуть мати нестандартну форму при персональному замовленні (наприклад, у формі герба, корони чи «мисливці»)

         Інше питання – це дизайн решітки. Кожен власник обирає його виходячи з власних вподобань і відповідно до стилю інтер’ру приміщення. Вентиляційні решітки монтують в короб каміна або під час будівництва останнього, або по його завершенню.

   При монтажі решіток також варто дотримуватися певних правил. В першу чергу  необхідно визначити правильне місце розташування решітки, а точніше – торців припливного і витяжного каналу. Відстань між стелею і витяжними ґратами не може бути менше 30 сантиметрів. А припливний канал повинен розташовуватися якомога нижче витяжного, який варто спрямувати не в стіну, а в опалювальну кімнату.

Також необхідно обчислити габарити повітропровода, виходячи із співвідношення 1,5 см : 1 м2. Тобто на кімнату в 20 «квадратів» потрібен канал діаметром 30 сантиметрів або пара повітроводів по 15 сантиметрів у діаметрі. Також необхідно підготувати посадочне місце решітки. Причому фіксація решітки в каналі здійснюється з допомогою випуску з тіла короби і скріплюючого розчину. Останнє в цьому процесі – вставити ґрати, зафіксувавши їх в каналі за допомогою дротяного випуску, проведеного крізь отвір у боковому кронштейні (вушко) або крізь перфорацію в бічних гранях металоконструкції. Щілини між ґратами і коробом каміна замазують термостійким розчином.